Кричало прощання

Добавлено в закладки: 0

Блищали лютневі пір’їни, мов перли,

Ні Він, ні Вона не уздріли їх там,

Трагічність моменту осяяв ліхтар:

Кричало прощання, а губи – завмерли.

Сльозини змішалися на парасольці,

І шарм снігопаду для мрійників зник:

Кохання забрав бо навіки від них

Сам лютий… не жалував змучених доль цих.

В клубкові думок кожен знічено борсавсь:

За щедре та світле – спасибі тобі,

Чому ж зараз кожному йти в інший бік?!

Розбиті серця били азбуку Морзе.

Останні обійми надій вщент розбитих…

І тихе: «Прощай!», ніби болісний схлип.

Чому саме так? Адже разом могли б…

А сніг одягав у свої оксамити…

не в сети 3 дня

1 283

Комментарии: 200Публикации: 275Регистрация: 11-11-2025

4 комментария

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.