Першоцвіти мрій

Добавлено в закладки: 0

Натякни на весну — хоч берези півсонною брунькою,
Сніг стьмяніє уявною мрійникам лиш таловиною,
Упаду із бурульки до тебе сльозою невинною,
А потічок веселий зрадіє, помчиться, забулькає.

Течією мандрує кораблик з паперу газетного,
Я то, я! І віршована повінь, що з юності вразила,
Обізвися до мене теплом і знайомими фразами,
Повертається клин і відлуння зізнання несе твого.

Сповісти про весну, як той пух із вербового пагона,
Теплий пар від землі та збентеження жайвора раннього.
Завесніє, прокинеться світ, надихне сподіваннями —
У морозяний день першоцвітами мрії запахло нам…