Сіль

Добавлено в закладки: 0

Запитуєш, хто я? Я присмак морський на губах,
В тобі розчиняюсь без залишку, падаю в осад.
Блискучі кристали бувають кусючими досить,
Але смак без мене достоту відчуєш хіба?

Від сірості буднів, рутини — я твій консервант,
Висушую та роз’їдаю, печу, ніби правда.
Дозуй! Балансуй! Оптимальний рецепт підібрав ти?
Надмірність моя зіпсує… Отака р-о-к-о-в-а…

«Розкраює рани, — корили, — що в білій красі?»
А ти, попри біль, називаєш мене «антисептик».
Магнітом тягну, і віддав би за мене усе б ти,
Я вірша натхнення… змістовність… єство… Муза… сіль.

Чайка Білоозерянська