Иронические стихи

Куролесец

Добавлено в закладки: 2

 

Я самый гениальный куролесец,
Хребет мой прочен как стальная степь,
Завою я- дрожит на небе месяц,
А закричу- порву любую цепь.
Нет никого мощнее во вселенной,
И смерть не сможет одолеть меня,
Живу я жизнью страстной, полноценной,
Да знаю точно- это всё фигня,
Лишь только комары живут как в песне,
Они герои, это знают все,
И кровь людскую пьют так безвозмездно
В Мадриде, Риме или Туапсе.
Убьёшь его- и грех с тебя соскочит,
Останется лишь на ладони след,
О, молния невдалеке грохочет,
У бога нынче мясо на обед……..

Понравилось? Поделись!

8

Автор публикации

не в сети 1 год

Евгений Федор

7 446
Комментарии: 2743Публикации: 559Регистрация: 01-09-2020
https://web24.com.ua/

16 комментариев

  • 2

    Татьяна Рымарская

    «Не бойтесь врагов — они могут только убить; не бойтесь друзей — они могут только предать; БОЙТЕСЬ РАВНОДУШНЫХ — именно С ИХ МОЛЧАЛИВОГО СОГЛАСИЯ происходят все самые ужасные преступления на свете» (Юлиус Фучек, «Репортаж с петлёй на шее»).

    Знаешь, Женя, почему я разочаровалась в Боге, БОЯТЬСЯ которого нас призывают попы? Вот именно потому, что он, «всемилостивый» и «всемогущий», МОЛЧАЛИВО взирает на происходящие на земле вопиющие беззакония и человеческие трагедии, ни во что не вмешиваясь и не отвечаяя ни на какие мольбы и просьбы о помощи. Попы уверяют, что всё дело в том, что Бог отдал Землю на откуп зловредному сатане, самоустранившись от всяческих земных дел якобы в назидание Адаму с Евой, посмевшим единожды ослушаться его «отеческих» указаний. Но! Якобы обещая при этом сменить когда-нибудь (лет эдак, через миллион, наверное) свой гнев на милость и, устроив людям (живым и мёртвым) Судный день, беспощадно отделить послушных «овечек» от строптивых «козлищ», обеспечив в дальнейшем овцам вечную райскую жизнь, а козлов кинуть, тоже на веки вечные, в «геенну огненную»… Ну, и как тебе такая перспективка, Жень? Как по мне, так шитая белыми нитками и никакой здравой критики не выдерживающая, однозначно. И отсюда сам собою напрашивающийся вопрос: а существует ли он, этот Всемилостивый, Всевидящий и Всемогущий Отец небесный, который, походу, «есть Любовь», НА САМОМ-ТО ДЕЛЕ??? :qstn:

      • 3

        Татьяна Рымарская

        Дякую і тобі, Надю, за підтримку! Знаю, що я тут всім уже добряче набридла своїм нагадуванням щодо своїх «агностичних» поглядів, але ще раз хочу сказати: я загалом припускаю, що Всемогутній, Всебачачий і Все-наперед-знаючий Бог таки десь там у Всесвіті існувати може, але що він при цьому є одночасно ще й Всемилостивим — таке твердження якось, м’яко кажучи, вже не є сімісним із трьома іншими, узятими разом. Бо якщо він все знає наперед, то чому взагалі повсадив у Раю те злощасне Дерево пізнання і допустив, аби «змій» спокусив бідну Єву (якщо, звичайно, вірити у цю біблійну легенду)? Він же достаменно ЗНАВ, чим скінчиться такий «експеримент»! До того ж БАЧИВ сам процес «спокуси» і, чомусь, навіть не подумав втрутитися. Ну а потім що зробив наш «всемилостивий» Отець небесний? Правильно, ПРОКЛЯВ Адама з Євою, а заразом з ними і всю Землю (от у чому, скажіть, Земля-то була винувата?), і вигнав взашій своїх любих дітей з батьківського дому, додавши до інших проклять ще й те, що люди мають тепер «у поті чола» здобувати свій «хліб насущний», а Ева, у якослі додаткового покарання, ще й народжувати дітей «у муках»… Ну а що ми бачимо зараз, після багатьох тисячоліть людських страждань та гірких молитов, залишених без відповіді? Все ті ж самі солодкі попівські «обіцянки-цяцянки» щодо близького «Другого пришестя», після якого Бог нарешті вже дослухається до людського стогону і наведе у світі лад. Та от що цікаво: пройшло вже дві тисячі років із дня смерті Іісуса, а «віз», як то кажуть, «і нині там». Тож саме у цьому зволіканні, мабуть, і виявляється ота божа «любов», ота «всемилостивість», яку нам, смертним, просто не осягнути своїм слабеньким розумом? (Хоча нас, якщо вірити Біблії, було створено Всевишнім «по Його образу та подобі», то ж і розум наш, таким чином, має бути Його розумові подібним…)

        • 3

          Крайнюк Надежда (Софи)

          Це вже справжній пост, Таню. Дякую тобі. Люблю читати твої дописи і коментарі.
          Мені також не дають спокою саме такі думки. У всіх отих святих писаннях я не
          можу знайти логіки. Зовсім. Особливо в умовах ниніщньої жорстокої війни.
          Спокійно спостерігати, як вбивають дітей, мирне беззбройне населення?
          Як можна взагалі допустити(якщо ВІН Всемогутній) оцю несамовиту
          військову вакханалію, оці страшні руйнування? Я цього не можу зрозуміти. :unsure:
          Нехай мене переконають у протилежному, щоб я ЙОМУ повірила.

          • 2

            Татьяна Рымарская

            А як взагалі на основі подібних дитячих казок переконати у чомусь людину, яка звикла мислити власним розумом і довіряти насамперед своїм очам, а не якимось там допотопним оповідкам? Якщо я, наприклад, бачу, що чорне — то є чорне, то хай мені сто разів скажуть, що то є біле, я все одно повірю своїм очам, а не чиїмось «авторитетним» запевненням у тому, що мені потрібно просто у це ВІРИТИ, бо тільки так можна догодити Богові!
            І до речі, Надю, у Бібліїї сказано, що перед кінцем світу нас чекають тяжкі часи — голодомори, хвороби, війни… Так от, бачимо, що ці «тяжкі часи» тягнуться від самого початку людської історіїї і кінця-краю їм не видно. Чи то Богові все ще усього цього НЕДОСТАТНЬО??? Тож, мабуть таки немає Його на небі, того, хто «є Любов», як це не прикро визнавати пересічній смертній людині…

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля