Як страшно одному на самоті…
Добавлено в закладки: 0
Як страшно одному на самоті…
Від суму й болю хочеться кричати.
Нема нікого поруч, щоб сказати,
Що втрачене вже щастя у житті.
Душа аж надривається, кричить:
— З тобою — безнадія і безвихідь!
Одна любов могла б вказати вихід.
Але — безмовна тиша… Все мовчить…
І день, як ніч… Гнітючий тисне біль!
Байдужий світ… Душа ледь-ледь тріпоче,
І серце — камінь… вже померти хоче.
Як зупинити чорну заметіль?!!
Та не здавайся! Вийди до людей!
Біду у гурті легше пережити.
Ще будеш і співати, і любити.
Тож не здавайся! Вийди до людей!
29. 12. 2020 рік
Картинка з інтернету
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Пенсионерка
14 комментариев
Бондаренко Николай
Іноді коли людина впадає в депресію, то і серед людей
почувається самотньою.Це дуже погано…
А згадаємо Даніеля Дефо — «Робінзон Крузо», та й
насправді людям не раз приходилося жити на одинці
десь далеко — і нічого. Тож напевно самотність це
просто психічний стан, але погоджуюся з Вами:
серед людей звісно завжди краще.
Хороший вірш!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую за коментар. Надрукувала Вам відповідь, але не вклалася в час і все вилетіло.
Тому коротко. Згодна з Вами. Хай нам усім щастить! Бажаю Вам удачі, успіхів, МИРУ!
Татьяна Рымарская
Надю, може варто перед тим, як надсилати відповідь, її, на всяк випадок, копіювати? Я так роблю кожного разу, бо вже навчена, як то кажуть, гірким досвідом…
Крайнюк Надежда (Софи)
Я так і роблю. Пишу відповідь на Ворді, особливо, якщо вона
велика, а потім копіюю і вставляю тут. Але буває забуду, тоді така біда. Дякую.
Модерація
Вітаю, Надіє. Спробуємо максимально подовжити час «життя» коментаря, що друкують, виходячи із наших технічних можливостей.
Крайнюк Надежда (Софи)
Вітаю Вас, п. Модераторко. Так, хотілося б, щоб часу на написання
коментарів і відповіді на них було більше. Дякую за увагу.
Модерація
Вітаю, Тетяно! Спробуємо максимально подовжити час «життя» коментаря, що друкують, виходячи із наших технічних можливостей.
Henry
Надя! Это уже классика в твоих строках…Берёт за самое сердце!! Спасибо.
Крайнюк Надежда (Софи)
Мої спостереження за життям самотніх людей стали поштовхом для написання
Нехай все у нас буде добре.
цього вірша. ***Дякую тобі, Генрі, за коментар.
Миру нам усім!
BRYUS
Самотності нема на світі гірше,
та часом врятувати можуть вірші…
Гарний вірш, Надю, але дуже сумний…Сподобався!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, п. Ольго, за відгук і чудовий екс.
Хай Вам щастить. 
Татьяна Рымарская
ЧУДОВИЙ вірш, Надю!
Раніше «вийти до людей» —
Це означало вийти з дому,
Та вже немає сенсу в тому,
Бо світ давно змінився цей.
Усі, хто може, нині йдуть
По спілкування до І-нету,
В надії, що його тенета
Їх від самотності спасуть!
Для багатьох уже із нас
Це, справді, ниточка остання
Що до Країни Спілкування
Веде крізь простори та час…
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую за чудовий екс.
Бажаю творчих успіхів, здоров’я, МИРУ! 
Татьяна Рымарская
Взаємно, Надіє!
