СКОРО ВЕСІЛЛЯ
Добавлено в закладки: 0
Квітень ще до Березня ревнує,
Все Весні пробачити не може,
Що Вона так палко з ним фліртує,
Аж бурульки мерзлі тануть, Боже!
І на Травень теж образу має:
З Березнем їм днів дано побільше,
Хоч квітками Квітень прикрашає,
З ним Весна стає іще гарніше.
А Весна — така весела панна,
З ревнощів дурних лише сміється,
І краса у неї бездоганна,
Як побачиш — серце швидше б’ється.
Квітень розізлився від досади,
Став Весні висловлювати докір:
«Що це в тебе за така помада?
Чом такий яскравий в неї колір?»
Наче намальована — красива,
У Весни усе своє, природнє,
Ще й розумна, гарна та цнотлива,
Буде в Храм іти на Великодні.
«Може, рáзом підемо з тобою?» —
Квітень обережно запитався.
«Тільки що погрожував зимою,
І сніжками білими жбурлявся,
А тепер ти ба — зі мною хочеш?
Ще від снігу сукня мокра досі…»
Квітень подивився їй у очі
Та погладив довгі світлі коси.
«Весно, я давно тебе кохаю!
Так, ревную, бо люблю душею,
Та не сердься, я тебе благаю,
Люба, стань дружиною моєю.
Мир тобі дарую в подарунок,
Хай весь світ із нами теж радіє!»
Квітня ждав солодкий поцілунок,
Бо здійснив Весни завітну мрію.
Стáлось передбачення мольфара:
Квітень із Весною покохались,
Вже до Храму йшли вони як пара,
А іще за тиждень повінчались.
06.04.2025
Автор Мішина Світлана
Фото — з мережі.



11 комментариев
Крайнюк Надежда (Софи)
Гарний за змістом вірш. Але… в ньому є недоліки.
1. Завітна мрія. Правильно «Заповітна мрія».
2. Буруньки. Малося на увазі «бурульки» (за змістом повинно бути так).
Бурульки — це крижаний сталактит (рідше — висячий полій), який утворюється на краях
нависаючих предметів, на скельних виступах, берегових обривах, проводах, …
3. Цнолтива. Одрук. Правильно «цнотлива».
4. КИ́ДАТИСЯ аюся, аєшся, недок., КИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
тільки недок., ким, чим. Кидати в когось що-небудь або один в одного.
5. А тепер ти ба — зі мною хочеш? Правильно: «А тепер ти, ба зі мною хочеш?
6. «Я тебе, Весна, давно кохаю,
Правильно: «Весно, я тебе давно кохаю,» Клична форма «ВеснО».
7. Весно, стань дружиною моєю. (замість «Стань, Весна, дружиною моєю).
8. Правильно «покохались».
Бажаю успіхів!
Светлана Мишина
Дякую Вам. Частково погоджуюся із Вашими правками.
Є і заповітна, і є завітна. Перевіряла в словнику синонімів ще до публікації.
І не згодні з «Ти ба». Наприклад, Ти ба, який! В сенсі «бачиш, який ти». Тобто «ба» — скорочене розмовне від слова «бачиш». Так само, як «ти диви» від «ти дивись»
Крайнюк Надежда (Софи)
Завітна мрія. ***Передивилася геть усе і не побачила, що дійсно «Завітна» теж саме, що й «Заповітна». Перепрошую.
А от з «Ти ба» давайте знайдемо істину спільними зусиллями. Я знаю ці скорочені слова. Але справа в тому, що в різних місцях пояснюють правильне написання по-різному.
Светлана Мишина
Щодо «Закохались»: ЗАКОХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. в кого і без додатка., заст. в кому. Пройматися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь.
Крайнюк Надежда (Софи)
«Квітень із Весною закохались,» (с)
Квітень із Весною закохались (в кого, в що?). Напрошуються такі питання. Тому я і подумала, що, можливо, малося на увазі слово «покохались» (одне з одним). Якось тут треба виправити побудову речення. Ви розумієте в чому справа?
Светлана Мишина
Так, Ви дійсно праві. Начебто сенс схожий, але не однаковий.
Закохатися — влюбиться.
А покохатись — полюбить друг друга. Той варіант, який Вы пропонуєте, дійсно тут більше доречний.
Светлана Мишина
Дуже Вам вдячна за любов до української мови. Правильне написання — для мене річ принципова.
Спасибі, що теж маєте такий самий принцип.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дуже гарно, що ви змінили повтор слова «Весно».
Тепер катрен чудовий!
Светлана Мишина
Я теж дуже прискіпаюся до печатного слова. Мінімум добу після написання ще перечитую, «шліфую».
Твір має не тільки передавати думки чи емоції, а ще й бути написаний без помилок.
Вдячна Вам за підказки!
І за поважне ставленя до мови! Вона настільки багато синонімами, що завжди можна знайти влучне слово без втрати сенсу речення.
Светлана Мишина
Нажаль, не можу виправити помилки в цьому повідомленні, друкую з телефону.
Крайнюк Надежда (Софи)
Отож тому ми й кажемо:
Яка гарна і чудова
Наша мова калинова!