Стихи

НЕ ЖУРИСЯ!

Добавлено в закладки: 0

 

Шкодá, що рідні — не завждú близькí,
Немає спілкування й розуміння…
Чому так відбувається в житті?
Чому таке холодне збайдужíння?

 

Сховавши біль десь глúбоко в душі,
Ти майже зовсім сам уже не віриш,
Що рідних тих, хто зараз, як чужі,
Ти знов колись побачиш та обіймеш…

 

Чому так відбувається в житті,
Що ті, кого всім серцем так любили,
З холодною суворістю судді
Цей нехтування вирок присудили?

 

І де ота любов? Вона ж була…
Чи, може, без взаємності замерзла?
Чи, може, без зворотнього тепла
Любов охолоділа і завмерла?..

 

У серці — важкість, сльози — із очей,
Коли про це замислитись питання:
Чому у рідних начебто людей
Зникає спілкування і кохання?

 

Хіба що, може, дійсно краще так,
Ніж дóкори, обрáзи нездорóві?
Бо ти ж — не поневолений кріпак,
Залежний від госпóдської любові…

 

В якому би ти статусі не був,
Свої кордони маєш зберігати,
А як своє призначення забув,
Життя тобі зуміє нагадати.

 

І рідні викладають цей урок
Байдужістю своєю ненавмисно,
Щоб ти згадав, який талант дав Бог
Для того, щоб ти світу був корисним…

 

Живи на повну і життю радій,
За всіх, кого ти любиш, помолися!
І впевнено іди до власних мрій,
Повір — все буде добре! Не журися…

 

22.04.2025
Автор Мішина Світлана

Понравилось? Поделись!

6

Автор публикации

не в сети 1 месяц

Светлана Мишина

4 917
Комментарии: 1866Публикации: 569Регистрация: 04-06-2020
https://web24.com.ua/

5 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля