Десь вибухи лунають
Добавлено в закладки: 0
Десь вибухи лунають. Вечір синій
Лягає важко темінню на плечі.
Зіркове недоречне мерехтіння
В тривожній цій воєнній колотнечі.
Війни криваві сполохи у небі
Засмучені висвітлюють обличчя.
Хвилюються і плачуть тихо верби
За хлопцями, яких вже кілька тисяч.
Похмурий місяць світло ллє сріблисте,
І раз у раз вогонь гарматний блиска.
І сум безмежний, в тишині імлистій
Тривожно й гірко закричала плиска.
Солдати наші знов на полі бою
Загинули за рідну Україну.
Знов прапор приспустили. В серці з болем
І в шані всі припали на коліна.
Війна триває! Люди зупиніться!
Земля вже захлинається від крові!!!
І берегти чужі життя навчіться —
Не треба обелісків мармурових!
2020 рік
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Пенсионерка
8 комментариев
Светлана Мишина
Дякую за чудовий вірш!!!!
Крайнюк Надежда (Софи)
І я дякую Вам, Світлано, за коментар.
Хай щастить! 
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую Ліриній Марії за вподобайку!
Щасти! 
Саныч
Крайнюк Надежда (Софи)
Дуже дякую Вам, Саничу!
Хай щастить! 
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую Любіній Наталії за вподобайку.
Бажаю щастя, добра. МИРУ! 
Чайка
Дякую за зворушливе рідне слово.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую Вам, пані Чайко, за відгук!
