СПИ, СИНУ, СПОКІЙНО
Добавлено в закладки: 0
— Не вірю, мій сину, що більше тебе не побачу,
Всі весни я буду тебе виглядати в саду.
Тепер, сину мій, за тобою щодня гірко плачу,
Чекай мене, рідний, до тебе я скоро прийду.
На телеекрані біжить її син, мати плаче.
І скрикнула: — Синку! Рятуй себе! Куля летить!
Не чув її, снайперську кулю, на жаль, не побачив.
І все… На бруківці синок в крові мертвий лежить.
— Щодня за твою неспокійну я душу молюся.
Лише уві сні я з тобою розмову веду.
Ніколи не скажеш мені рідне слово «Матуся»,
І гадки не мала зустріти страшну цю біду.
Мою колискову хай ангели пісню співають,
Хай буде спокійно тобі в твоїм домі новім,
В раю над тобою птахи нехай з миром літають,
Про серце велике твоє я усім розповім.
Спи, сину, спокійно, жива ще твоя Україна.
В жорстокій борні її вірні сини полягли.
Як символ скорботи, моя тепер чорна хустина.
За правду — на смерть!.. Бо інакше вони не змогли…
22. 04. 2014 рік
Світлина з інтернету (Бої на вулиці Інститутській)
Сьогодні, 21 листопада, в Україні відзначають ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ.
Минуло 11 років, а боротьба досі триває
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
8 комментариев
Слава Кащенко
У меня есть сын. Я не могу себе представить, что его можно потерять. В голове не укладывается. Сестра недавно была в Тернополе, видела там обширные кладбища. Не могу себе представить чувства родителей. И вот с этой, извините, хернёй нам предлагают замириться «на взаимовыгодных условиях». Вы сдурели, предать детей, их страдания и смерть? Мир? Вы точно этого хотите?
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, Славо, за цей виважений коментар.
У мене багато віршів-присвят загиблим
захисникам України. Написані вони для незнайомих мені воїнів, для моїх учнів, для
дітей моїх колишніх учнів. Скільки вилилось моїх сліз, коли я писала ці вірші.
Так це я плачу, чужа їм людина. А що переживають їхні рідні, те важко передати.
Тяжко переживають таку втрату матері, особливо коли це була єдина дитина.
Я все це бачила і знаю. А скільки випадків втрати двох, а то і трьох синів, доньок.
Одна мама написала у вірші для свого загиблого сина «У мене вирвали серце».
Знаю сім’ю, яка після загибелі сина усиновила і удочерила двох діток, брата і сестричку.
Уявіть собі.
***Я неодноразово зустрічалась з батьком Героя України Котляра Євгена, який загинув
на Майдані. Була у нього вдома і на кладовищі, біля могили Жені. Тримала в руках Зірку Героя.
Плакала, передати не можу, як я плакала. Я не можу написати всього, бо це просто неможливо
зробити.
***Бачила і я таке кладовище, на якому до самого обрію майорять українські прапори.
Відчуття від побаченого неможливо передати…
І знаєте, коли я прочитала 28 пунктів «мирного плану» трампа, мене просто розірвало.
Так, вони здуріли. Який цинізм!!! Слів немає!
Слава Кащенко
Мой сынуля — умнейший. Не он у меня, а я у него учусь. Я тоже не пальцем деланый, могу и о ядерной физике, и об антропологии могу. У сына обо всём своё сформированное здравое мнение, эксклюзивно его. Ютуб у него — только англоязычный, «обратимся к первоисточникам». Поправляет мой хромой английский. Естественно, девочки его уровня не нашлось. Теоретически они есть, а где они в реале? Неужели такого парня просто на мясо? Тогда мы не зря вымираем…Страшно за будущее.
Крайнюк Надежда (Софи)
Вітаю, Славо. Таких обдарованих молодих людей, як Ваш син не дуже багато, але вони є.
У мене в класі вчилися учні-двійняшки. Що вже красені були, то вже окрема мова.
А от що розумні були, про це скажу. Один готувався стати адвокатом. Та не судилося.
Захворів прогресуючою формою менінгіту і помер за три дні. Було йому 15 років.
А другий закінчив школу, військове училище. Полковник, декан факультету, а сім’ї немає.
Дуже розумний, ще й музикант, на додачу. А супутницю собі так і не знайшов.
Немає йому дівчини такого рівня. Так, як і Вашому синові. І таких випадків я знаю немало.
Але не треба цим перейматися. Ніхто не знає, як несподівано може розвернутися доля.
Все буде добре у Вашого синулі!
Дякую за розмову про наболіле.
Саныч
Трогает до глубины души…
Слава Украине!!!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, Саничу, за відгук.
Героям слава! 
Боротьба триває. Слава ЗСУ! 
Бондаренко Николай
Сповнені болем рядки… щемно і проникливо, торкається душі.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую, п. Миколо, за відгук. Молодь України, яка почала мирний протест, навіть подумати
Хай Вам щастить! 
не могла, як надовго розворушила гадюче гніздо. Поборемо!