Колискова дощу - Просторы

Добавлено в закладки: 0

Запахи прілого листя вдихаю у сквері,
Мокне бруківка і спини похнюплених лав —
Свідки побачень, розлук, таємничих містерій,
Дощ магнетизму порі золотавій додав.

Приспів:
Морщаться личка калюж, передзвін бульбашковий,
Як зосередитись у гіркоті власних дум?
Дощ монотонний вмовляє, веде колискову,
Байдуже я з парасолькою млою бреду
Націло досвід не ділиться, осад в остачі,
Складність стосунків— підвищеним рівнем познач,
Дощ утішає, і з часом я, мабуть, пробачу, —
Краплі з обличчя стирає самотній блукач.

В залишку — рани в обох, що і відстань не гоїть,
Бродимо нарізно, з серцем нестерпно важким.
Досить давно не було в осінь зливи такої —
Краплі стікали, лишаючи нам… бульбашки.