Молоко
Добавлено в закладки: 0
Як пахне сіном затишний сарай!
Терпку духмяність зберігають стіни.
Бабуся доїть кізку. Я – дитина,
До козеняти шепочу: Чекай!
Удвох з ним діждемося молока,
В цій справі заважати не годиться.
Біленька цівка падає в дійницю…
Як нетерпляче кожен з нас чекав!
Бабуся на малечу позирне –
Крізь марлю мусить молоко зцідиться!
П’ємо солодке, з пінкою, парне
Дівчатко, козенятко й наша киця…



1 комментарий
Крайнюк Надежда (Софи)
В лихі години війни, Голодомору саме кози виручали людей від голоду.
Та і в мирні дні козочки були надійними годувальницями. Дякую за вірш.