ЩЕ ОДНА ВЕСНА
Добавлено в закладки: 0
Холодні бруньки відкриваються тихо –
Це втіха.
Сміливі тополі скидають сережки.
Як з вежі,
Їх кидають сумно у світлі калюжі –
До стужі.
Так бавиться квітень, де радість й тривога
Від Бога.
А стужа війни холодить наші душі,
Та мушу
З весною поволі й сама оживати.
До хати
Мені б полетіти синицей стрімкою.
Покою
Бажає душа, що втомилась в дорозі.
Не в змозі
Прокляту війну і печаль подолати –
Скрізь втрати…
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 454Публикации: 122Регистрация: 16-12-2023
3 комментария
Лирина
Природа и актуальность нашего военного сурового сьогодення. Большое спасибо за стихотворение. С любовью.
ХИМЕРА
Маша, спасибо, милая, за понимание и отклик. Обнимаю.
BRYUS
Не зможуть вони нас, і буде розплата,
здолати …