Знову про степ

Добавлено в закладки: 0

Коли підсвічується сонцем

крізь хмари небо,

а вітер набридає тронці –

в степу молебень,

тоді приходить час бажання

святої тиші.

Злітає жайворон в коханні,

ковил колише.

Раптово пісня полилася…

Зоря вставала.

Степ – вартовий довкілля, красень,

здолав навалу.

Зітре навіки вражих колій

Рубці та шрами.

І стане відчищати долю

Від рабства хамів.

Автор публикации

не в сети 1 день

ХИМЕРА

1 776

Комментарии: 477Публикации: 133Регистрация: 16-12-2023