КІНЕЦЬ ЛЮТОГО
Добавлено в закладки: 0
Тіні соснові лавандово-сірі
Щільно лежать на веснянім снігу.
Лютий короткий прямує у вирій,
Не втамувавши зимову жагу.
Ніч в мінусах, але сонячний ранок
Душу зігріє, хоч враз – у вірші.
Хай бешкетує зима на останок,
Стрічкою ставить планети мерщій,
Міцно утримує лід на затоці,
Слизько лякає на кожному кроці,
Та заморожує сльози на оці,
Лютий – зими лицедій.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 463Публикации: 124Регистрация: 16-12-2023
4 комментария
Лирина
Замечательный образный поэтический этюд. С удовольствием прочитала. Дальнейших творческих удач. С любовью.
ХИМЕРА
Спасибо, Маша. Доброй весны!
Татьяна Рымарская
Чудово передано «настрій природи» періоду переходу від зимових зорозів до весняного тепла — він, можна сказати, просто фізично відчувається читачем!
ХИМЕРА
Спасибо за отклик, Танечка. Обнимаю. Н