ШПАКИ

Добавлено в закладки: 0

 

 

Нарешті я побачила шпаків!

Вони гніздо зібрались будувати.

Вона збирала гілочки для «хати»,

А він співав, і спів його летів

До обрію, де щедре сонце висить,

Де хмари ледь торкаються води,

Де дрон проклятий ніч усю гудів,

Де, може, зійде ще його смертельний висів.

Застигла я до неба горілиць.

Цей спів, ця тиша схожі на оману,

Там хазяйнує вітерець рахманний,

Який вітає жвавих мандрівниць.