YA ochen’ tyazhelo Vami otbolela.
Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам. Будень. На білих вікнах змерзли вітражі. І як ми будем, як тепер ми будем?! Такі вже рідні, і такі чужі. Ця казка днів – вона була недовгою. Цей світлий сон – пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею! – Воно лишилось на усе життя. Автор Лина Костенко ПЕРЕВОД Я вами тяжело переболела,…
Полон ласкавих обіймів /Переклад/
Візьми в ласкаві обійми, як в полон, Відчуй тепло і трепет почуття, Вдихни волосся магічного «озон», Занурюйсь в ніжність, наче в забуття.
Лина Костенко о любви
К 95-летию украинской поэтессы Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині Є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає. ПЕРЕВОД Не знаю, вновь увижу ли я Вас… — Неважно! — это скажут мне однажды. Ведь главное, что где-то есть сейчас Кто иссушил…
Twist again
В преддверии Праздника дураков Come on everybody, clap your hands Awww, ya lookin’ good I’m gonna sing my song And it won’t take long We’re gonna Do the twist, and it goes like this Куплет: Come on, let’s twist again, like we did last summer Yeah, let’s twist again, like we did last year Do you remember when, things were really hummin Yeah, let’s twist again, twistin’…
Огонь любви
Edmund Spencer Sonnet 30 love is lyke to yse, and I to fyre; how comes it then that this her cold so great is not dissolv′d through my so hot desyre, but harder growes the more I her intreat? Or how comes it that my exceeding heat is not delayd by her hart frosen cold: but that I burne much more in boyling sweat, and feele my flames augmented manifold? What more miraculous thing may be told…
ЧУЖИЙ МУЖЧИНА МІЙ (переклад Надія Крайнюк)
Мені, по правді, вже байдуже, Що ти тепер герой не мій. При зустрічі сказала б, друже: — Привіт, мужчина мій чужий!
Октябрь и Апрель
Глаза её апрельским небом, Где искры утренней зари. Дочь Бога Света, и нелепо, Что в сердце — страстные огни. Как яркий день снега растопит, И лёд заплачет, как капель. Но вдруг собьётся, ритм в синкопе: Октябрь — Он, Она — Апрель. Он взглядом был чернее неба Студёной ночи октября. Сын Девы Ночи, верит слепо В мрак сердца вечного дождя. Прикосновенье льда и снега, Объятий мёртвая купель, И, в нарушенье оберегов: Октябрь — Он, Она — Апрель. Любовь и Смерть…
Цвет могил
The Color of the Grave is Green (by Emily Elizabeth Dickinson) The Color of the Grave is Green — The Outer Grave — I mean — You would not know it from the Field — Except it own a Stone — To help the fond — to find it — Too infinite asleep To stop and tell them where it is — But just a Daisy — deep — The Color of the Grave is white — The outer Grave…
Пехота
Тут начебто все просто, Для творчості є простір, АК, БК, гранати і лопата, Стратегія і тактика — За клаптиком клаптик Вкраїну рідну жилами латати! Я знаю тут кожен шматочок землі На запах, на смак і на дотик, Тому що периметри цих територій Вимірюють кроком піхоти! Тривалий час не вдома Потрохи усвідомив: В руках моїх і зброя, і майбутнє! Но права її пруть, Потреба скрізь і всюди, Просохнемо і знову в сухопутній! Але я не заздрю…
Вечерний сумрак
Le Cr;puscule du soir Petits Po;mes en prose Le jour tombe. Un grand apaisement se fait dans les pauvres esprits fatigu;s du labeur de la journ;e ; et leurs pens;es prennent maintenant les couleurs tendres et ind;cises du cr;puscule. Cependant du haut de la montagne arrive ; mon balcon, ; travers les nues transparentes du soir, un grand hurlement, compos; d’une foule de cris discordants, que l’espace transforme en une lugubre harmonie, comme celle de la mar;e qui monte ou…
Тирс
Le Thyrse Petits Po;mese en pros Qu’est-ce qu’un thyrse ? Selon le sens moral et po;tique, c’est un embl;me sacerdotal dans la main des pr;tres ou des pr;tresses c;l;brant la divinit; dont ils sont les interpr;tes et les serviteurs. Mais physiquement ce n’est qu’un b;ton, un pur b;ton, perche ; houblon, tuteur de vigne, sec, dur et droit. Autour de ce b;ton, dans des m;andres capricieux, se jouent et fol;trent des tiges et des fleurs, celles-ci sinueuses et fuyardes, celles-l;…
Ш.Бодлер ПОРОДИСТАЯ ЛОШАДЬ
Un Cheval de race Petits Po;mes en prose Elle est bien laide. Elle est d;licieuse pourtant! Le Temps et l’Amour l’ont marqu;e de leurs griffes et lui ont cruellement enseign; ce que chaque minute et chaque baiser emportent de jeunesse et de fra;cheur. Elle est vraiment laide ; elle est fourmi, araign;e, si vous voulez, squelette m;me ; mais aussi elle est breuvage, magist;re, sorcellerie ! en somme, elle est exquise. Le Temps n’a pu rompre l’harmonie p;tillante de sa…
Ш. Бодлер УЖЕ!
Дéjà Petits Po;mes en prose Cent fois d;j; le soleil avait jailli, radieux ou attrist;, de cette cuve immense de la mer dont les bords ne se laissent qu’; peine apercevoir ; cent fois il s’;tait replong;, ;tincelant ou morose, dans son immense bain du soir. Depuis nombre de jours, nous pouvions contempler l’autre c;t; du firmament et d;chiffrer l’alphabet c;leste des antipodes. Et chacun des passagers g;missait et grognait. On e;t dit que l’approche de la…
Ш. Бодлер Парижский сплин
Le Mauvais Vitrier Petits Po;mes en prose Il y a des natures purement contemplatives et tout ; fait impropres ; l’action, qui cependant, sous une impulsion myst;rieuse et inconnue, agissent quelquefois avec une rapidit; dont elles se seraient crues elles-m;mes incapables. Tel qui, craignant de trouver chez son concierge une nouvelle chagrinante, r;de l;chement une heure devant sa porte sans oser rentrer, tel qui garde quinze jours une lettre sans la d;cacheter, ou ne se r;signe qu’au bout de…
Прощай,Джек!
Hit The Road, Jack! Hit the road Jack and don’t you come back no more, no more, no more, no more.) (Hit the road Jack and don’t you come back no more.) What you say? (Hit the road Jack and don’t you come back no more, no more, no more, no more.) (Hit the road Jack and don’t you come back no more.) Woah Woman, oh woman, don’t treat me so mean, You’re the meanest…
Ер Туран
Ер Тұран (Er Tŭran) Орындаушы: Turan («Тұран» этно-фольклорлық ансамблі)ән мәтіні Қайта оралсын ұлы күндер! Ғұнның Алла ғұмырын бер! Бөлінгенді бөрі жейді, Бірігіңдер, бірігіңдер! Өмір де, озып бара жатыр, Арман озып бара жатыр. Болашақты қолда тұрған, Болмау үшін заманақыр. Кімге керек жұмыр басың? Жұртың үшін туылғасын. Тұран ұлы қалғымасын! Тұран туы жығылмасын! Қайта оралсын ұлы күндер! Ғұнның Алла ғұмырын бер! Бөлінгенді бөрі жейді, Бірігіңдер, бірігіңдер! Кімдер сені құрықтады? Ер Еділдің ұрықтары! Қайта туған, қайсар ұлан, Қайта тула…
Стыдно жить
It feels a shame to be Alive (by Emily Elizabeth Dickinson) It feels a shame to be Alive — When Men so brave — are dead — One envies the Distinguished Dust — Permitted — such a Head — The Stone — that tells defending Whom This Spartan put away What little of Him we — possessed In Pawn for Liberty — The price is great — Sublimely paid — Do we deserve — a Thing — That lives…
КРАСОТА
— Старуха не довольна…в чём же дело? — Она на Бодлере «собаку съела» La Beaut Je suis belle, ; mortels ! comme un r;ve de pierre, Et mon sein, o; chacun s’est meurtri tour ; tour, Est fait pour inspirer au po;te un amour ;ternel et muet ainsi que la mati;re. Je tr;ne dans l’azur comme un sphinx incompris ; J’unis un c;ur de neige ; la blancheur des cygnes ; Je hais le mouvement qui d;place les lignes, Et…
Иностранец
L’Étranger Charles Baudelaire Petits Poèmes en prose Le Spleen de Paris — Qui aimes-tu le mieux, homme énigmatique, dis ? ton père, ta mère, ta sœur ou ton frère ? — Je n’ai ni père, ni mère, ni sœur, ni frère. — Tes amis ? — Vous vous servez là d’une parole dont le sens m’est resté jusqu’à ce jour inconnu. — Ta patrie ? — J’ignore sous quelle latitude elle est située. — La beauté ? — Je l’aimerais…
Желаю тебе
Gottfried Benn «Auf deine Lider senk ich Schlummer…» Auf deine Lider senk ich Schlummer, auf deine Lippen send ich Kuss, indessen ich die Nacht, den Kummer den Traum alleine tragen muss. Um deine Züge leg ich Trauer, um deine Züge leg ich Lust, indes die Nacht, die Todesschauer weben allein durch meine Brust. Du, die zu schwach, um tief zu geben, du, die nicht trüge, wie ich bin — drum muß ich abends mich erheben und sende Kuss und Schlummer…
